Антонов Иван Захарович
Иван Захарович Антонов (1919 ҫулхи кӑрлачӑн 18-мӗшӗ, Шăхач, Пӑва уесӗ, Чӗмпӗр кӗпӗрни, Раççей Федерациллĕ Социализмлă Совет Республики — 1960 ҫулхи чӳкӗн 1-мӗшӗ, Тарханово[d], Мордва Республикин Ичалкă районĕ, Мордва Автономилле Совет Социализмла Республики[d], Раççей Федерациллĕ Социализмлă Совет Республики, СССР) — совет саманинчи ҫыравҫӑ, журналист, общество ӗҫченӗ. Тăван Ҫӗршывӑн Аслӑ вӑрҫине хутшӑннӑ. CCCР Ҫыравçисен пӗрлӗхӗн пайташӗ. СССР Ҫыравҫӑсен пӗрлӗхӗн Мордва уйрӑмӗн яваплӑ ҫыруҫи пулнӑ[1][2][3].
Пурнӑҫӗпе ӗҫӗ-хӗлӗ
1919 ҫулхи кӑрлачӑн 18-мӗшӗнче Чӗмпӗр кӗпӗрнин Пӑва уесӗнчи (халӗ Чӑваш Республикин Патӑрьел муниципаллӑ округӗ) Шӑхач ялӗнче ҫуралнӑ. Ашшӗ Граждан вӑрҫине хутшӑннӑ, вӑрҫӑран таврӑнман.
10 ҫулта чухне иккӗмӗш хут качча тухнӑ амӑшӗпе пӗрле халӗ Чӑваш Республикинчи Йӗпреҫ районне кӗрекен Ирçе Çармăс ялне пурӑнма куҫнӑ, унта 14 ҫулта Ирçе Çармăс ҫичӗ ҫул вӗренмелли шкултан вӗренсе тухнӑ (1933).
Ялта почтальон, ликбез вӗрентекенӗ, ял канашӗн секретарӗ (1933—1935) пулса ӗҫленӗ. 1936 ҫулта Улатӑр хулинче вӑрман техника рабфакӗнчен вӗренсе тухнӑ, унтах «Ленинский путь» Улатӑр район хаҫатӗнче ӗҫленӗ. 1938 ҫултан Мордва АССРӗнчи Ардатов район хаҫатӗнче вӑй хунӑ.
Тӑван Ҫӗршывӑн Аслӑ вӑрҫинче 60-мӗш ҫарӑн 141-мӗш стрелоксен дивизийӗн «Родина зовёт!» хаҫатӗнче редакци секретарӗ вырӑнӗнче хӗсметре тӑнӑ[4].
Вӑрҫӑ хыҫҫӑн — «Красная Мордовия» хаҫат корреспонденчӗ, «Литературная газета» тата « Литература и жизнь» хаҫатсен вырӑнти корреспонденчӗ, «Дружба народов» журнал редакци канашӗн пайташӗ, СССР Ҫыравҫӑсен пӗрлӗхӗн Мордва уйрӑмӗн яваплӑ ҫыруҫи пулнӑ[5].
Хисепӗсем
- Тӑван Ҫӗршыв вӑрҫин орденӗн 2-мӗш степенӗ;
- Хӗрлӗ Ҫӑлтӑр орденӗ;
- медальсем[4].
Пултарулӑхӗ
1936 ҫулхи ҫӗртме уйӑхӗнче «Ленинский путь» Улатӑр район хаҫатӗнче пӗрремӗш сӑвви «На смерть Горького» пичетленнӗ.
Ытларах прозаик пек паллӑ, анчах та драматургире те («Ульнесь истямо тейтерь», 1957, «Паро ки», 1960), новеллистикӑра та («Девичьи глаза» калавсен пуххи, 1957), литература критикинче те («Военная тема в мордовской литературе», «Некоторые итоги развития мордовской литературы в 1956 году», «Колхозная тема в мордовской литературе», «Новые имена в мордовской литературе» тата ыт. те) вӑй хунӑ[6].
Кӗнекисем
- В семье единой : Роман. — Саранск : Мордов. кн. изд-во, 1954. — 278 с. 21 см;
- Березовая слеза : Рассказ. — Саранск : Морд. кн. изд-во, 1958. — 14 с. : ил. 20 см;
- Свежий ветер : Очерки. — Саранск : Морд. кн. изд-во, 1972. — 147 с. : портр. 20 см;
- Жизнь подсказывает : Записки корреспондента. — Саранск : Морд. кн. изд-во, 1960. — 29 с. 20 см;
- Девичьи глаза : Рассказы. — Саранск : Морд. кн. изд-во, 1957. — 100 с. 20 см;
- Разлив на Алатырь-реке : Очерк / [Пер. с мордов.-эрзя]. — Саранск : Мордов. кн. изд-во, 1956. — 71 с. 20 см;
- На переднем крае : Записки корреспондента / Пер. с морд. автора. — Москва : Сов. писатель, 1957. — 167 с. 21 см;
- Свежий ветер : Очерки / Перевел с морд. автор. — Москва : Сов. писатель, 1960. — 203 с. 16 см;
- Разлив на Алатырь-реке : Очерк / [Пер. с мордов.-эрзя автора]. — Москва : Правда, 1956. — 55 с. 16 см. — (Б-ка «Огонек» № 1)[7].
Ирҫе чӗлхипе
- Кода кирвазить тештне — 1950;
- Вейсэнь семиясо — 1954;
- «Ульнесь истямо тейтерь» («Была такая девушка») пьеса — 1957;
- «Паро ки» («В добрый путь») — 1960[7].
Ҫар поэзийӗ
Стрелоксен 141 дивизийӗн ҫапӑҫу ҫулӗн очеркӗнче унӑн сӑввине ҫырса илнӗ, ӑна Воронеж патӗнчи ҫапӑҫусем вӑхӑтӗнче хайланӑ. Ҫакӑн йышши хайлавсем ҫар архивӗсенче тата та пур, анчах вӗсен конкретлӑ списокӗ ҫук[8].
Кӑсӑк фактсем
- Ирҫе Ҫармӑс шкулӗнче 5-6 классенче ӑна вырӑс чӗлхипе литературине мордва поэчӗ Алексей Рогожин вӗрентнӗ, вӑл Константин Ивановӑн «Нарспи» поэмине ирҫелле куҫарнӑ[6].
- Дивизи хаҫачӗн редакцийӗнче чӑваш халӑх поэчӗпе Ухсай Яккӑвӗпе пӗрле ӗҫленӗ[9].
- Чӑваш поэчӗсемпе тата ҫыравҫисемпе ҫыхӑну тытнӑ, вӗсем алӑ пусса парнеленӗ кӗнекесем мӑнукӗсен архивӗсенче тата музейра упранаҫҫӗ[6].
Аставӑм
М. Е. Евсевьев ячӗллӗ Ирҫе Ҫармӑс шкулӗн музейӗнче Антонов Иван Захаровичпа ҫыхӑннӑ экспонатсем упранаҫҫӗ[9].
Ӑнлантарусем
- ^ Т. Баргова, Елена Михайловна Голубчик. Писатели Мордовии: биографический справочник. — Мордовское книжное изд-во, 2004. — 140 с. — ISBN 978-5-7595-1628-6. , Wayback Machine çинчи 2021 ҫулхи кӑрлачӑн 13-мӗшӗнчи копийӗ
- ^ Петр Ялгир. Литературный мир Чувашии: справочное издание. — Чувашское книжное изд-во, 2005. — 168 с. — ISBN 978-5-7670-1346-3. , Wayback Machine çинчи 2021 ҫулхи кӑрлачӑн 13-мӗшӗнчи копийӗ
- ^ A. I. Bryzhinskiĭ. Процессы жанрового развития мордовской прозы, 50-90-е годы. — Изд-во Мордовского унив., 1995. — 196 с. — ISBN 978-5-7103-0261-3. , Wayback Machine çинчи 2021 ҫулхи кӑрлачӑн 12-мӗшӗнчи копийӗ
- ^ 1, 2 Энциклопедия | Антонов Иван Захарович. enc.cap.ru. Пӑхнӑ кун: 2021 ҫулхи кӑрлачӑн 4-мӗшӗ. Архивланӑ 2020 ҫулхи раштавӑн 2-мӗшӗ.
- ^ Литературная карта Чувашии: Антонов Иван Захарович. litkarta.nbchr.ru. Пӑхнӑ кун: 2026 ҫулхи акан 13-мӗшӗ.
- ^ 1, 2, 3 Анатолий Яковлев. Путь первого мордовского писателя (выр.). zapobedu21.ru. Ибресинская газета «За Победу!». Пӑхнӑ кун: 2026 ҫулхи акан 13-мӗшӗ.
- ^ 1, 2 Антонов, Иван Захарович (писатель; 18.01.1919-01.11.1960) (выр.). Наследие Чувашии. Пӑхнӑ кун: 2026 ҫулхи акан 13-мӗшӗ.
- ^ ст. лейтенант Тронин. Очерк боевого пути 141сд(паллӑ мар). Память народа (13 пушӑн 1945).
- ^ 1, 2 Родину мордовского писателя навестили его внуки — Советская Чувашия(паллӑ мар). sovch.chuvashia.com. Пӑхнӑ кун: 2026 ҫулхи акан 13-мӗшӗ.
Вуламалли
- Иван Захарович Антонов — писатель родного края [Электронный ресурс] : презентация. — Малые Кармалы, 2016. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM) : цв. : ил., портр.
- Громова, А. Вӑрманлӑ тӑрӑхра — ҫыравҫӑ мӑнукӗсем : [Иван Захарович Антонов ҫыравҫӑ ҫинчен] / А. Громова // Хыпар. — 2014. — 2 утӑ. — С. 1.
- Киданов, В. Ирҫе писателӗ — пирӗн ентеш / В. Киданов // Авангард (Патӑрьел районӗ). — 2000. — 11 ҫу.
- Киданов, В. Чӑваш та, вырӑс та, ирҫе те… / В. Киданов // Хыпар. — 1999. — 4 ҫӗртме.
- Кузнецов, Г. Пӑла ҫӗрӗ ҫитӗнтернӗ талант / Г. Кузнецов // Хыпар. — 2009. — 27 нарӑс. — С. 4.
- Кузнецов, Г. Чӑваш ҫӗрӗ ҫинче ҫуралнӑ талант / Г. Кузнецов // Хыпар. — 2004. — 14 ака.
- Яковлев, А. Ентеше манмастпӑр / А. Яковлев // Хыпар. — 2019. — 8 нарӑс/февраль. — С. 14 : сӑн ӳкерчӗк.
- Антонов Иван Захарович // Батыревская энциклопедия. — Чебоксары, 2005. — С. 22.
- Антонов Иван Захарович // Ибресинский район : краткая энцикл. — Чебоксары, 2011. — С. 26.
- Антонов Иван Захарович // Энциклопедия чувашской журналистики и печати. — Чебоксары, 2014. — С. 30.
- Кудявнин, В. И. Антонов Иван Захарович / В. И. Кудявнин // Чувашская энциклопедия. — Чебоксары, 2006. — Т. 1 : А-Е. — С. 113.
- Шитлаева, З. На деревню дедушки : [о приезде внуков мордовского писателя Ивана Антонова на родину деда] / З. Шитлаева // Советская Чувашия. — 2014. — 12 июля. — С. 3 : фот.
- Яковлев, А. Он воевал и оружием и пером / А. Яковлев // За победу (Ибресинский район). — 2015. — 11 апр. — С. 2 : фот. ; тоже на чуваш. яз.: Ҫӗнтерӳшӗн. — 2015. — 11 ака.
- Яковлев, А. Путь первого мордовского писателя / А. Яковлев // За победу (Ибресинский район). — 2019. — 16 янв. — С. 3.
- Яковлев, А. С. Память живет в веках : Он сражался с врагом и мечом, и пером… / Анатолий Яковлев // Ҫӗнтерӳшӗн = За победу (Ибресинский район). — 2022. — 18 февраль. — С. 2 : фот.
- Ялгир, П. Антонов Иван Захарович / П. Ялгир // Литературный мир Чувашии / П. Ялгир. — Чебоксары, 2005. — С. 74.